Пархомівський художній музей ім. П.Ф.Луньова щиро вітає всіх із Новим роком! Бажаємо Миру, щастя і добра кожній родині!
У 2025 році наш музей продовжує знайомити відвідувачів нашого сайту зі своєю колекцією. Сьогодні хочемо розповісти про творчість видатного українського художника, графіка і активного громадського діяча Валерія Євгеновича Бондаря (псевдонім Валер Бондар).
Народився він 1 січня 1956 року на Тернопільщині у с. Мельниця-Подільська. У 1978 році закінчив архітектурний факультет Харківського інституту комунального господарства. 1995 року став членом Національної української асоціації митців. Як художник В.Бондар працював у галузі станкової графіки, живопису на склі, створював плакати, оформлював книжкові видання та ілюстрації до них. До того ж він був особисто знайомий з багатьма українськими письменниками.
З 1992 року і майже до останніх своїх днів працював у Літературному музеї Харкова. Саме там у його майстерні формувалося справжнє мистецьке середовище із прогресивно мислячих діячів-українців. Валерій Євгенович став одним із тих, хто повертав Харкову його українскість. Через тернії випробувань він виборов право вільно висловлюватись словом і художнім образом. Відомий харківський фотограф Юрій Ворошилов казав: «…він дорого заплатив за свій вільний світ. Він був художником. Він нікому не служив. Тільки Богу в своїй душі і серці». А ще – Україні. Він жив її минулим, сучасним і заради її світлого майбутнього.
Роботам цього художника притаманні експресія, узагальненість і символізм. Такими є його графічні твори із фондів нашого музею, які були подаровані автором особисто: «Св. Володимир Великий», «Розп’яття», листівка «Голодомор на Україні», «Перезахоронення В.Стуса, Ю.Литвина, О.Тихого»; ілюстрації до віршів В.Стуса: «…Як мавпи серед мавп», «Чорне озеро», «Ярій душа», диптихи «Веселий цвинтар» і «…людський мурашник». Вони небагатослівні, але глибоко змістовні і влучні, якими є і вірші видатного поета. Майже всі ці роботи були створені митцем у 1980-х роках, коли подібне вільнодумство з національним підтекстом і протестним настроєм жорстко каралося. Художник сміливо ілюструє поезію В.Стуса, який за переконання про необхідність збереження й розвитку української культури зазнав репресій з боку радянської влади, його творчість була заборонена та частково знищена, а сам він був засуджений до тривалого перебування у місцях позбавлення волі, де й загинув у 1985 році.
Валер Бондар жив і працював на зламі епох, як свідомий українець мав чітку громадську позицію. Усе життя і творчість він присвятив боротьбі за вільну і незалежну Україну. Його особистість, його творчість мали величезний вплив на нову генерацію сучасних митців м. Харкова і всієї країни.
І сьогодні, у ці важкі часи протистояння з одвічним ворогом України, ми згадуємо таких відомих митців, як В.Є.Бондар, надихаємося їхніми діями, думками, ідеями та творчістю, щоб рухатися вперед у розбудові нашої країни, вивчати українську історію, розвивати й популяризувати українську культуру і мистецтво.