Харитоненки
Згодом землі у Пархомівці купує Іван Герасимович Харитоненко. І. Г. Харитоненко народився 1822 р. у слободі Нижня Сироватка Сумського повіту в сім’ї волосного голови. Саме йому судилося стати засновником знаменитої династії цукрозаводчиків Харитоненків. Розпочавши свою діяльність торгівлею І. Г. Харитоненко в середині 70-х р. ХІХ ст. уже володів двома цукровими заводами і побудував найбільший на Лівобережній Україні рафінадний завод.
І. Г. Харитоненко будує цукровий завод і у Пархомівці. Після смерті І. Г. Харитоненка в 1891 р. розпочату батьком справу продовжив Павло Іванович Харитоненко (1852-1914). Він повністю реконструював цукровий завод, виходячи з європейських досягнень цукроваріння. Підприємство було оснащено німецьким обладнанням, яке вважалося найдосконалішим.
Торгівельні контори фірми Харитоненка з продажу цукру знаходилися в Москві, Томську, Владивостоці, Баку, Читі, Виборзі (Фінляндія), Харбіні (Китай) та в Персії.
Продукція цукрових заводів Харитоненка отримувала високі нагороди на Всеросійських і Всесвітніх виставках.
Харитоненки також широко займалися благодійництвом, зокрема спонсорством та меценатством. Значні кошти вони витрачали на розвиток освіти, культури, охорони здоров’я, на зведення громадських споруд та храмів.
К. С. Малевич
Казимир Северинович Малевич – один із найвизначніших реформаторів у мистецтві ХХ століття. Відкритий ним супрематизм, що є, можливо, найбільш радикальним із художніх напрямків першої половини минулого століття, до цього часу не втратив свого впливу. Вивчення творчості Малевича, як і взагалі російського та українського авангарду, вже досить давно набирає силу, особливо на Заході.
Життя художника було тісно пов’язане з Україною. Народився він в 1878 році у Києві. Відомо, що з 1890 по 1894 роки родина Малевичів проживала у с. Пархомівка на Харківщині, де батько майбутнього всесвітньо відомого художника працював головним цукроваром на заводі, власником якого був П. І. Харитоненко. Саме тут Казимир Северинович здобув середню освіту, закінчивши місцеве сільське училище. У своїх автобіографічних спогадах Малевич часто згадував про життя у Пархомівці:
«Село займалося мистецтвом. Воно робило такі речі, які мені дуже подобалися. У цих-ось речах і крилася таємниця моєї симпатії до селян. Я з великим хвилюванням дивився, як роблять селянки розписи і допомагав їм вимащувати глиною долівку хати і робити візерунки на печах».
Гризодубови
Із с. Пархомівка пов’язана і доля родини Гризодубових. На поч. 1880-х рр. після закінчення Сумського реального училища Гризодубов Василь Михайлович служив у конторі Пархомівського цукрового заводу П.І.Харитоненка. 13 липня 1884 р. у родині дворянина Василя Михайловича та селянки Дарини Іванівни Гризодубових народився син Степан – у майбутньому видатний авіаконструктор, талановитий технік, один із засновників вітчизняної авіації.
Дочка Степана Васильовича – Валентина Гризодубова (1909 – 1993) – знаменита радянська льотчиця, учасниця рекордного безпосадочного перельоту з Москви на Далекий Схід, ветеран Великої Вітчизняної війни, перша жінка, яка була удостоєна звання Героя Радянського Союзу. (На фото зліва направо – учасниці знаменитого перельоту, екіпаж літака «Родина»: П.Осипенко, В.Гризодубова, М.Раскова.)
І. В. Малиш
МАЛИШ ІВАН ВАСИЛЬОВИЧ (1922 – 2004) – самобутній художник, поет, якого називають краснокутським Кобзарем. Народився і виріс у с. Пархомівка. Був учасником Великої Вітчизняної війни, після закінчення якої, здобувши професію бібліотекаря, працював спочатку у бібліотеці м. Дрогобича, а згодом – у бібліотеці стоматологічного інституту м. Полтави. Значну частину своєї поетичної та художньої спадщини присвятив рідній землі.