За новим церковним календарем 22 квітня – свято апостола і євангеліста Луки.
Ім’я цього святого з грецької перекладається як «світлий» або «народжений на світанку». Святий Лука жив у І ст. від Різдва Христового. Родом – з Антіохії Сирійської. Ймовірно, він походив зі знатної родини, оскільки був освіченою людиною, знав кілька мов.
Як один із 70 учнів Ісуса був посланий проповідувати ще за життя Христа. Він проповідував у Єгипті, Фіваїді (Верхній Єгипет), Лівії та Ахайї (Греція). Також Лука супроводжував апостола Павла в його місійних подорожах.
Своє Євангеліє Лука написав на початку 60-х рр. З усіх євангелістів він найкраще дотримується історичності у викладі подій. Євангеліє від Луки написане з використанням фактів християнської історії, усних переказів та розповідей Пречистої Діви Марії. А Книгу Діянь святих апостолів він написав у 62 – 63 рр. перебуваючи у Римі.
За професією був лікарем, а також мав хист до малювання. Саме апостолу Луці приписують авторство перших ікон Божої Матері.
Де закінчив земне життя святий Лука, достеменно невідомо. За одними джерелами, він помер у віці 84 років у м. Фіви (Греція). Натомість Святий Григорій Богослов зазначав, що євангеліст Лука закінчив свій подвиг мученицькою смертю в Патрах Ахайських (Греція).
На іконі з колекції Пархомівського художнього музею «Євангеліст Лука» (ХІХ ст.) зображений поколінно за столом. Його права рука з пером відведена вліво. Лівою рукою він підтримує розкрите на столі Євангеліє. Одягнений євангеліст у жовтий хітон і синьо-сірий гіматій. Біля лівої руки святого – його символ – жертовний тілець, оскільки розповідь третього Євангелія починається з жертви Захарія, а ще тілець акцентує жертовний аспект у житті Христа.
Святого Луку вважають покровителем лікарів і живописців. Молитви, звернені до апостола, сприяють духовному просвітленню, позбавленню від сумнівів та помилок, розумінню сенсу життя. Також він зцілює духовні і тілесні недуги.
Згадують апостола і євангеліста Луку також 18 жовтня і 4 січня – в день Собору 70 апостолів.