Казимир Малевич, як один із засновників авангарду, автор супрематизму сьогодні безперечно вважається у світі українським художником. І не лише за фактом народження у Києві, але й через мотиви українського народного мистецтва, які лежать в основі його творчості.
Народився К.Малевич 23 лютого 1879 року в Києві. Батько – поляк, цукровар на цукрових заводах, мати – українка з Полтавщини, домогосподарка. До 17 років майбутній художник жив з батьками, в основному в селах і невеликих містечках, де були цукрові заводи – на Поділлі, Харківщині, Чернігівщині.
Найвідоміший у світі дослідник творчості Малевича мистецтвознавець, професор Дмитро Горбачов стверджує, що митець вважав себе українцем, він писав листи українською, співав українські пісні, надихався мотивами української народної творчості.
Його перші великі враження від мистецтва, від усвідомлення того, що таке мистецтво, — всі пов’язані з Україною. У своїй автобіографії Малевич дослівно говорить про те, що українські селяни були його першими вчителями мистецтва. А першими художніми враженнями Казимира були барвисті селянські строї дівчат, плахти з вишуканим геометричним візерунком, смугасті, строкаті рядна на долівках. Саме звідти взяв Малевич і колорит, і простоту, і геометричну ясність, що наповнювали його твори. Захоплювався він і народними розписами. Українська селянська хата, білостінна мазанка, багато яких Малевич бачив в українських селах, де був поширений настінний розпис, відіграла помітну роль у його супрематичній та кубистичній творчості.
Вражений магією української вишивки, митець і сам не тільки вишивав, а й створював ескізи, за якими українські майстрині народного промислу у селі Вербівка на Київщині, виготовляли шалики, хустки, скатертини, подушки. Їх потім продавали у Києві та за кордоном.
З 1928 по 1930 роки Казимир Малевич викладав у Київському художньому інституті, який на той час набув слави «українського Баухауза». Цими ж роками датується активність Малевича в українській пресі – кілька десятків його статей про новаторство у мистецтві було надруковано у журналах «Нова генерація» (Харків) і «Альманах-авангард» (Київ).
К.Малевич – єдиний український художник, у творчості якого відбився Голодомор 1932-1933 років, від якого померло від 4 до 10 мільйонів українців. Так, на малюнку олівцем, відомому під назвою “Де серп і молот, там смерть і голод” (цитата з популярної у 1920-30-і роки народної пісні), зображені три фігури, риси обличчя у яких замінені на серп і молот, хрест та труну.
Як і багато видатних діячів української культури, Казимир Малевич став жертвою сталінізму. У 1930 році його арештували. В анкеті для арештованих і затриманих з зарахуванням за ОДПУ заповненою власноруч Малевичем у графі національність він написав: «українець».
Після початку повномасштабної війни росії проти України провідні західні музеї переписали кількох відомих художників з «росіян» на «українців», в тому числі і Казимира Малевича.
