16 травня виповнюється 125 років від дня народження українського графіка, одного з представників Розстріляного Відродження Олександра Яковича Рубана (1900-1943). Як майстер мініатюрних та кольорових дереворитів він багато працював у книжковій графіці, створював екслібриси, карикатури та ін. На жаль, ім’я цього митця, мало відоме широкому загалу. Він належав до творчої групи «бойчукістів» і його як більшість майстрів, що сповідували принципи бойчукізму, спіткала трагічна доля. У 1942 році Рубан був арештований, майже всі твори художника знищено, а з бібліотек вилучено книги з його ілюстраціями.
Народився О.Рубан 16 травня 1900 року у Києві. Закінчив духовну семінарію. 1920 року вступає до Української Академії мистецтв у майстерню монументального мистецтва М. Бойчука (1882-1937). Через два роки перейшов навчатися до графічної майстерні яку очолювала Софія Налепинська-Бойчук (1884-1937). Взявши за основу принципи бойчукізму, Налепинська-Бойчук, разом з учнями, звернулася до деревориту і повернула чорноштрихову гравюру, яка була характерна українській стародавній ксилографії.
Починаючи зі студентських років Рубан бере активну участь у різноманітних виставках як в Україні так і закордоном. Він демонструє свої твори на виставках графічного мистецтва у Києві, Харкові, Одесі, Дніпропетровську, Донецьку, Луганську, Москві та ін.; на міжнародних виставках у Відні, Лондоні, Парижі, Берліні, Стокгольмі, Цюриху, Токіо, Феладельфії, Гельсінкі та США. Художні критики у своїх статтях присвячених цим виставкам неодноразово відмічали роботи майстра та називали його в числі кращих українських графіків.
Олександр Рубан входив до літературно-мистецького об’єднання «Західна Україна», яке діяло у Києві у 1925-1933 роках, іллюструючи його видання та альманах. Багато працював у книжковій графіці оформлюючи літературні твори А.Головка, М.Рильського, П.Тичина, Ю.Яновського, Л.Смілянського, Т.Шевченка і для інших державних видавництв. Також митець займався викладацькою діяльністю працюючи у Поліграфічній школі, у художньо-індустріальному професійному технікумі, у художній студії Будинку піонерів у Києві.
У колекції нашого музею зберігаються 23 мініатюри О.Рубана, виконаних у техніці деревориту у другій половині 1930-х років. Це був важкий період у художній культурі України. Наприкінці 1930-х років, з метою викорінення вільнодумства у мистецтві, почалося нав’язування соцреалізму як єдиного художнього методу. Не в змозі протистояти тиску влади, багато художників змушені були йти на поступки. Значних змін зазнає і творчість О.Рубана. На його роботах з’являється військова тематика, радянська символіка, зображення вождів. Прикладом тому є гравюри із фондів музею. Та, не зважаючи на це, вони лаконічні, вивірені і є прикладом високої художньої майстерності автора.
На межі 1940-х років О.Рубан знову звертається до шевченківської теми, яка у зв’язку із святкуванням 125-річчя від дня народження поета стає актуальною. У зібранні музею зберігаються сім ксилографій митця присвячених Т.Г.Шевченку. Деякі з них були представлені на республіканській виставці «Ілюстратори «Кобзаря» за 100 років», а також використанні для оформлення пам’ятки з нагоди святкування 125-річчя від дня народження Т.Г.Шевченка та каталогів виставок «Ілюстратори «Кобзаря» за сто років» і «Т.Г.Шевченко в народному образотворчому мистецтві».
У 1942 році О.Рубан евакуювався до Саратова, де згодом його арештовують органи НКВС, інкримінуючи антирадянську українську націоналістичну позицію. Вважається, що митець помер приблизно у червні 1943 року, але точна дата смерті невідома. Художника було реабілітовано лише у 2000 році.
Папір, ксилографія
Папір, ксилографія