ДЖОВАННІ БАТТІСТА ПІРАНЕЗІ (1720 — 1778)

Низка останніх публікацій нашої рубрики «Художник місяця» була присвячена здебільшого творчості вітчизняних художників ХХ – ХХІ ст. Сьогодні хочемо розповісти про видатного італійського графіка, архітектора та археолога ХVІІІ ст. ДЖОВАННІ БАТТІСТА ПІРАНЕЗІ (1720 – 1778).

Народився він 4 жовтня 1720 року у великій, але збіднілій родині каменяра Анжело з міста Мольяно-Венето, яке було під владою Венеції. Брат його матері був архітектором. Як помічник дяді Джованні-підліток опановував будівельну справу, робив обміри будівель, знався на експертизі підмурків, засобів цегляної кладки тощо.

Згортання і припинення багатьох будівельних робіт у Венеції спонукало хлопця до вивчення художнього ремесла. Уроки гравюри та перспективного живопису він брав у відомого гравера Карло Дзуккі. Самостійно вивчав трактати з архітектури, читав твори античних авторів (до цього його навернув інший брат матері – абат). До кола інтересів молодого Піранезі входили також історія та археологія.

У 1740 році йому вдалося потрапити до Риму у якості рисувальника при посольстві Венеції до Папи Бенедикта ХІV. Водночас у майстерні першого римського гравера-пейзажиста Джузеппе Вазі (1710 – 1782) молодий митець навчався мистецтву гравюри на металі. Найбільш ревним шанувальником таланту Піранезі на той час і колекціонером його робіт став лорд Карлемонт.

У 1743 році вийшла перша графічна сюїта Піранезі, яка складалася з 12 аркушів гравюр. Художник дав зображення архітектурних пам’яток стародавнього Риму зі своїми реставраційними додатками за власною уявою. Ці офорти викликали різку критику знавців античної архітектури.

Відсутність грошей і відсутність успіху сюїти (її не купували) спонукали архітектора повернутися до Венеції. Вдома він серед іншого працює у майстерні відомого художника Джованні Баттіста Тьєполо (1696 – 1770). Але ця робота його не задовольняє, він мріє лише про те, щоб удосконалитись у техніці гравюри і присвятити свою творчість римським давностям.

У 1745 році  Піранезі повертається до Риму. Цього разу він їде туди як агент-розповсюдник гравюр німецького гравера та видавця Йозефа Вагнера (1706 – 1780). Незабаром у нього вже була власна майстерня на Корсо (центральна вулиця Риму). Того ж 1745 року була представлена серія гравюр «Фантастичні в’язниці», навіяна враженнями від жахів публічних страт в Італії.

Розквіт кар’єри митця припав на 1760 рік. Він стає одним із найвпливовіших художників, академіком гільдії Святого Луки, отримав орден Золотої Шпори від Папи Римського.

Рим став улюбленою темою художника. Єропейську славу Джованні Баттіста Піранезі принесла серія гравюр «Vedute di Roma» («Види Риму»), над якою автор працював понад чверть століття. Він створив багатотомну працю «Римські старожитності» з надзвичайно гарними офортами.

Нині відтиски гравюр майстра є складовою фондових колекцій провідних музеїв світу. Один із таких аркушів під назвою «Вид Риму. Форум» зберігається і в колекції Пархомівського художнього музею ім. П.Ф.Луньова.

Помер Дж.Піранезі 9 листопада 1778 року в Римі.