Пархомівський художній музей у рамках рубрики «Художники місяця» пропонує сьогодні своїм онлайн-відвідувачам познайомитися з творчістю берлінського художника Арно Мора (29.07.1910 Познань — 23.05.2001 Берлін).
АРНО МОР – талановитий художник, автор гравюр, літографій, а також монументального розпису. Відомий як художник поштових марок.
Народився він 29 липня 1910 року в Познані. Жив у Берліні.
1924-1927 рр. навчався та працював підмайстром живописця вивісок.
1935-1945 — роки навчання у Вищій школі образотворчого мистецтва в Берліні у Клевера та Вольфсфельда.
1946 р. А.Мор отримав звання професора.
Він є лауреатом премій К. Кольвиц та В. Гете, Членом Академії мистецтв НДР, був головою Спілки художників Берліна. Митець брав активну участь у художніх виставках як в НДР, так і за її межами.
Ім’я художника-графіка Арно Мора тісно пов’язане з розвитком мистецтва Німецької Демократичної Республіки (НДР). Першотравневий плакат А. Мора 1946 р., яким він практично розпочав свій самостійний шлях, був одним з першим післявоєнних творів, в якому знайшла своє втілення тема нових шляхів німецького робочого класу.
Його творчість сповнена гуманістичними ідеями, які завжди хвилювали передових людей країни.
Нарівні з графікою стоять монументальні твори Арно Мора. Створений ним разом з колективом інших художників настінний розпис «Металургія Хенігсдорфа» (1949 р.), був одним із перших дослідів у сфері монументального живопису післявоєнного часу.
У колекції Пархомівського художнього музею є унікальна добірка автолітографій Арно Мора. Ці роботи були подаровані музею у 1962 році Заслуженим діячем мистецтв В.А. Фаворським.
Твори А. Мора вирізняє велика сміливість в компонуванні насичених плям та світла, вміння домогтися враження простору та об’єму найскупішими засобами.
Центральними темами у творчості художника завжди були зображення праці, образів трудової людини («Прибиральник», «В дощ»). На особливу увагу заслуговують зображення жанрових сценок із повсякденного життя людей, які вміють кохати, працювати, відпочивати, пізнавати життя та отримувати насолоду від нього («Дві пари», «Катання з гори», «Пісня кохання»). Вони сповнені добрим гумором та гострою спостережливістю. А от автолітографії «Міська вулиця», «Кав’ярня на березі», «На перехресті доріг» присвячені рідному місту, яке він, як колишній підмайстер живописця вивісок, знав зі всіма його інтимними куточками, суворими осінніми днями та яскравим весняним сонцем в парках.
Його роботи людяні, відверті, близькі кожному. Саме тому вони сприймаються легко і не залишають байдужим жодного глядача.
