СВЯТІ КОЗЬМА І ДЕМ’ЯН.

За новим стилем 1 липня Православна церква України відзначає день пам’яті святих Козьми і Дем’яна.

Арабські брати-близнюки Козьма (Косма) і Дем’ян (Доміан) (ІІІ ст. – 27 вересня, 287 або 303 р.) народилися в Аравії. Їх батько був язичником. Він помер, коли діти були ще маленькими. Мати, преподобна Феодотія, виховала синів у християнській вірі та благочесті. Мистецтво знахарства Козьма і Дем’ян вивчали у портовому місті Егея, Кілікія (сучасна Туреччина). Вони були талановитими лікарями, а від Бога отримали ще й дар зцілення. Особливу шану брати мали через те, що не брали плату за свою роботу, наслідуючи заповідь Христа: «дармо одержали, даром давайте». Саме тому їх називали безсрібниками. Козьма і Дем’ян лікували усіх, особливу увагу приділяли бідним. За переказами вони також допомагали і тваринам, зцілюючи їх у полях та лісах.

Лікуючи хворих, святі часто залучали їх до християнської віри. Під час гонінь на християн в часи імператора Діоклетіана Козьма і Дем’ян були арештовані. Від них вимагали зректися Ісуса Христа. Як свідчить святе писання, незважаючи на постійні тортури, брати чудесним чином залишалися неушкодженими у воді, вогні, повітрі й на розп’ятті. Страчені вони були через обезголовлення.

Культ вшанування святих поширився після їхньої мученицької смерті й був пов’язаний з їхніми мощами, похованими в Кирі (Сирія).

Зображення Козьми і Дем’яна, у залежності від місцевих традицій та іконописних шкіл, можуть дещо відрізнятися, але загалом вони постають як лікарі, благодійники, а також мученики за віру. Їх зображують з ліками, медичними інструментами, скриньками, а ще – зі знаряддями їх тортур і смерті (камінь або меч).

У Пархомівському художньому музеї зберігається ікона ХІХ ст. невідомого народного слобожанського майстра «Святі Козьма і Дем’ян». Тут ми спостерігаємо спрощену композицію, деякі порушення пропорцій, блакитний фон, що є характерним для Борисівського іконописного центру. Святі зображені фронтально у повний зріст. Зазвичай, Козьма зображується зліва, а Дем’ян – справа. Одягнені вони у характерний для їхньої епохи одяг: хітон (у Козьми – синій, у Дем’яна – зелений) і червоний гіматій. У лівій руці кожен тримає свою медичну скриньку. Навколо голів – золочений німб (позолота, на жаль, майже втрачена). Між ними на землі зображений камінь.

Святих цілителів вважають покровителями лікарів, студентів-медиків та аптекарів.

В народі також цей день відомий як «Літні Кузьминки», і пов’язаний він із різними традиціями та обрядами, зокрема, зі збиранням лікарських трав.